Проти завищення тарифів на опалення
Громадські організації виявили факт завищення тарифів на опалення, який щороку забирає у громадян сотні мільйонів гривень. Виявляється, тарифи на опалення розраховуються з застосуванням середніх температур сторічної давнини, коли зими були холоднішими. Крім того, комунальники використовують застарілі норми споживання тепла, які значно вищі за сучасні, а це додаткові мільйони з кишень громадян.
Громадянська мережа ОПОРА та Громадський комітет захисту прав громадян (Луганськ) дослідили розрахунки тарифів на опалення і дійшли висновку, що формування завищених тарифів в кожному місті України відбувається за однією і тією ж схемою: комунальники використовують застарілі нормативи витрат тепла на опалення будинків, розраховані на такі холодні зими, які були 70 - 100 років тому – за метеоспостереженнями у період 1881 - 1960 роках.
«Наша організація надіслала запити у обласні Центри гідрометеорології і отримала інформацію, яка свідчить про те, що фактична температура у опалювальному періоді значно відрізняється від тієї, що «закладається» у розрахунок тарифу. Зараз зими значно тепліші. Наприклад, у Києві для розрахунку тарифу на опалення застосовується температура - 1,1 С°, а у 2011 році фактична температура була + 0,7 С°. У Луганську застосовується - 1,6 С°, а минулого року було + 0,3 С°. У Миколаєві відповідно застосовується + 0,4 С°, а по факту за 2011 р. було + 2,35 С°. Якщо брати до уваги, що загальна опалювальна площа (за офіційними даними) у Києві понад 74 млн. кв. м., у Луганську майже 5 млн. кв. м., у Миколаєві – понад 4 млн. кв. м., то споживачі цих міст, якщо вони добросовісно оплачували послугу з теплопостачання, переплатили значні суми: у Києві - понад 270 млн. грн., у Луганську - майже 22 млн. грн., у Миколаєві – майже 14 млн. грн.», – зазначає голова Громадського комітету захисту прав громадян Микола Козирев.
Дослідження громадських організацій виявили, що завищує тариф не тільки температурний чинник, а й використання при розрахунках завищених нормативів споживання тепла на 1 кв. м. опалювальної площі. На сьогодні в Україні існує два нормативних довідника. Один з них – «КТМ 204 Україна 244-94» – містить застарілі енерговитратні нормативи споживання тепла, а другий – «СНіП 2.04.05-91*У» – має більш обґрунтовані тарифи за критеріями енергозбереження. «Комунальна практика тарифікації така: свідомо застосовуються енерговитратні нормативи, що дозволяє отримувати додаткові кошти, які перекривають усі безгосподарні втрати, неплатежі населення і маскують кризову ситуацію у комунальному господарстві. У цифрах ці марні трати виглядають таким чином, що щорічно кияни переплачують майже 700 млн. грн., а мешканці Луганська і Миколаєва – майже по 60 млн. грн.», - стверджує пан Козирев. Щодо обґрунтованих нормативів за критеріями енергозбереження («СНіП 2.04.05-91*У»), то ними просто нехтують, і їх майже не використовують.
Уільям Таккер, директор проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» в свою чергу зауважив: «Мене дуже вразив той обсяг роботи, що нам презентували громадські організації на цьому круглому столі. Хочу окремо зупинитися на проблемі обліку тепла. Це має і бути облік виробництва - де виробляється теплова енергія, і облік в житловому будинку. Але хочу зауважити, що облік – це не машина, яка вимірює лише кількість, а лічильник, що вимірює кількість тепла і пов'язаний з регулятором, котрий працюватиме в залежності від температури зовнішнього повітря. Маючи такі регулятори, мешканці будинків матимуть змогу самі визначати кількість потрібного тепла у радіаторах».
Олена Нич, консультант з питань ціноутворення ВБО «Інститут місцевого розвитку» розповіла про наступне: «З прийняттям Постанови КМУ № 865 у 2010 році підприємства теплопостачання отримали можливість загальновиробничу програму рахувати згідно показників «СНіП 2.04.05-91*У », а не «КТМ-204», проте на практиці досі цього не відбулося. Перевіряти правильність розрахунків повинен державний регулятор. Практику перерахунку тарифів наразі використовують на місцях - зокрема, у місті Суми. Але, звичайно, що такі питання повинні бути вирішені на загальнодержавному рівні».
«Маємо парадоксальну ситуацію: з одного боку і підприємтсва-монополісти (виробники теплової енергії), і чиновники в один голос говорять про те, що тарифи на послуги з опалення для населення заледве покривають 70-75% собівартості (а значить, постійно постає проблема з відшкодуванням «різниці в тарифах» з бюджету), з іншого боку - розрахункова собівартість послуг є більшою, ніж фактична. У відповідь на інформаційні запити ОПОРИ, підприємства-монополісти з 6-ти міст України надіслали відповіді (спасибі їм за інформаційну відкритість), що води дійсно користуються застарілими показниками «КТМ-204». Тим самим, офіційно підтвердили гіпотезу, що при розрахунку тарифів на теплову енергію використовуються завищені температурні та інші показники» - підсумувала координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Вищенаведені факти говорять про масові порушення прав споживачів у сфері теплового комунального господарства. Для зміни цієї протиправної практики громадські організації ініціюють зміни у законодавстві та запровадження Методики перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням кліматичних умов. Потрібно також скасувати практику використання енерговитратних нормативів. Правозахисники пропонують органам виконавчої влади запровадити практику перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням різниці між нормативною і фактичною температурами «на вулиці» і повертати споживачам надлишок платежів. Практика подібного перерахунку існує у Казахстані, Росії та Білорусії, де затверджені відповідні методики перерахунку.
Щодо практики застосування застарілих нормативів з довідника «КТМ 204 Україна 244-94», то громадські активісти пропонують відправити його у архів. Це буде передумовою справжнього реформування теплового господарства, застосування енергозберігаючих технологій. Учасники заходу обговорили проекти змін до нормативно-правової бази – законів та підзаконних актів , які найближчим чином будуть подані на розгляд Уряду.
На завершення Уільям Таккер наголосив: «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг працює менше ніж півтора року. Маючи досвід роботи у восьми країнах над створенням подібних комісій, можу сказати, що український варіант комісії найшвидше навчається в порівнянні з тими країнами, де я працював. Звичайно, їй є куди вчитись та розвиватись, і вона не настільки політично незалежна, як хотілося б, але це Україна. І я би дуже хотів, щоб громадські організації, котрі були присутні на цьому заході об’єднали свої зусилля та почали працювати разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг».
Громадські активісти відстояли деякі позитивні норми законопроекту №8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ». Але святкувати перемогу ще зарано.
Лише 15 відсотків бракує Україні до повного оснащення всіх теплогенеруючих потужностей комунальних підприємств лічильниками тепла. Дев’ять областей забезпечили технологічний облік виробленого та відпущеного споживачам тепла повністю. Про це повідомив Перший заступник очільника Мінрегіону України Олександр Аліпов під час селекторної наради з керівництвом обласних державних адміністрацій присвяченій підготовці до роботи взимку, що відбулася у будинку Уряду в середу 3 жовтня.
У країнах ЄС вартість послуг ЖКГ може істотно відрізнятися. Однак спільним залишається одне - жителі мають право на вибір організації, яка поставляє електроенергію, воду і тепло.
Як повідомляє прес-служба Мінрегіону областями були представлені плани заходів щодо зменшення споживання природного газу на 30%.
