Більшість із нас живе у багатоквартирних будинках. Це має свої вигоди і клопоти. Хоча другого, на жаль, більше. Тим паче за жалюгідних потуг держави у напрямі покращення житлово-комунального господарства. Схоже на те, що реформ тут нам ще чекати й чекати. Жеки свою малоефективність в управлінні житлово-майновими фондами уже довели, тому законотворці дали громадянам можливість створення альтернативи – об’єднань співвласників багатоквартирних будинків(ОСББ). Зрештою, це нововведення нововолинці охоче взяли на озброєння і декілька років поспіль активно його реалізують.
Про особливості об’єднань співвласників багатоквартирних будинків наша розмова з Русланом Влодарчиком, головою правління Асоціації ОСББ «Містечко», яка функціонує на 5-ому мікрорайоні.
БОЯЛИСЯ ЧЕРГОВОГО «ЛОХОТРОНУ»
- Руслане Івановичу, як відбувалося створення об’єднань співвласників та асоціації?
Р.В.: – Люди спочатку не хотіли вірити, що щось взагалі можна змінити. Знаєте, за стільки років апатії та бездіяльності важко було згуртувати колектив, готовий справді виправляти ситуацію, брати відповідальність на себе, а не перекладати на чужі плечі. Ми провели перші збори мешканців будинків. Прийшло трохи людей: покричали вони, вилаяли роботу жеків і розійшлися. Тоді ми призначили наступні збори. Я особисто зустрівся з мешканцями, котрі попереднього разу вели себе дуже агресивно. Ми поспілкувалися, вияснили причини хвилювань, обговорили перспективу подальшого існування. Виявляється, кожен хотів, щоби зміни таки відбулися, але не кожному було до снаги брати відповідальність за ці зміни. Дехто боявся, що це черговий якийсь «лохотрон». Проте минуло два тижні й ми зустрілися знову. Тоді й вирішили створити об’єднання для того, щоб самим керувати житлово-комунальним фондом, щоб тарифи стали прозорими, обслуговування було нормальне і таке інше. То був 2007 рік, а нині в Асоціацію входить 15 будинків – це близько дев’яти сотень квартир і двох з половиною тисяч людей. Мешканці ще трьох будинків готуються до вступу в асоціацію.
- Хто вершитель долі у об’єднанні?
Р.В.: – Збори мешканців будинку. Прийняття будь-якого питання вирішується методом голосування. Треба нам ремонт під’їзду – збираємось, голосуємо, затверджуємо кошторис, наймаємо підрядну організацію і маємо чистий і гарний під’їзд. Уже не від держави залежить наш благоустрій, а самі мешканці за нього несуть повну відповідальність.
- Проте існує ж якась структура, правління тощо?
Р.В.: – Звісно. Схема управління дуже проста. Є голова асоціації, є її правління, є представники з кожного під’їзду кожного будинку. Голова наймає бухгалтера, юриста, паспортиста, диспетчера та ще шість майстрів. Зрештою, це нам обходиться дешевше, ніж жекам. Електрик у нас – він же й слюсар. Слюсар він же й столяр, який ще й електрогазозварювальник. Тобто декілька осіб широкої кваліфікації сьогодні в змозі задовольнити усі побутові потреби мешканців. Майже за кожним будинком закріплений прибиральник. Можливий миттєвий доступ до голови асоціації кожного мешканця, коли є вагома причина, виникають певні спори чи непорозуміння. Начальники в держустановах номери власних мобільних телефонів нам не надають. Зі мною ж зв’язатися може будь-який член асоціації.
ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ НАМ… ВНОЧІ
- Який механізм вирішення комунальних питань існує в об’єднанні?
Р.В.: – Людина телефонує диспетчеру, а він повідомляє майстрів для вирішення питання, котре повстало. Зазвичай після звернення мешканців минає півгодини, коли наші працівники переступають поріг їхньої квартири, аби залагодити справу. Ось в цьому якраз і полягає одна із головних вигод об’єднання – швидке реагування на запити громадян. Тут не буває, що написали заяву і днями-тижнями чекаємо, коли ж відгукнуться на нашу мольбу. Ні. Ми працюємо навіть у вихідні та свята. Сталася біда – реагуємо.
Працює диспетчерська служба у робочий час і аварійна у післяробочий та вночі. Тобто споживач отримує цілодобове обслуговування. Забилася каналізація, вибиває світло у під’їзді? Наші працівники реагують.
- І що отак все просто – жодних негараздів?
Р.В.: – Труднощі виникають. Я не ідеалізую. Проте, насамперед, негаразди виникають з організаціями, котрі не підлягають контролю об’єднання. В нас є підрядні організації, котрим ми оплачуємо надання ряду послуг. Наприклад, це обслуговування ліфтів та вивіз сміття. На жаль, альтернативи цим організаціям сьогодні немає. На місцевому ринку послуг вони – монополісти. Відповідно, альтернативи немає у нас. Або замовляємо у них, або обкладаємось сміттям і ходимо на дев’ятий поверх пішки. Проте ці організації не завжди задовільно виконують свої обов’язки. Цієї зими в ожеледицю сміття не завжди вивозили вчасно і тому контейнери були переповнені різним хламом. Звісно, люди не задоволені. Ми скаржилися, проте миттєвої реакції не отримали. А якщо не працює ліфт більше, ніж добу –робиться перерахунок і мешканці за послуги, яких вони не отримали, не платять. Проте це одиничні випадки, на які щоразу ми досить активно реагуємо і маємо надію, що в майбутньому вони взагалі більше не матимуть місця.
- Яка різниця в оплаті між жеками і об’єднаннями?
Р.В.: – Мешканці об’єднань платять лише за реально надані послуги, а не за тарифи надруковані на паперовому аркуші. Гроші виходять майже ті самі, проте за кожну графу витрат ми детально звітуємося. Зрештою, самі мешканці і замовляють послуги, і вирішують що їм треба, а від чого можна відмовитися. Якщо треба їм ремонт під’їзду, то вони цю графу витрат закладають в кошторис. Треба їм броньовані двері та домофони – встановлюють. Хочуть жити краще – вчаться самоорганізації. Власне у цьому й принцип об’єднання – ми разом ініціюємо зміни знизу вертикалі влади. Ми звертаємося до органів місцевого самоврядування і разом маємо змогу планувати вирішення питань, котрі стали для нас нагальними. Так було заасфальтовано шістсот квадратних метрів дороги на 5-ому мікрорайоні, за що мешканці донині виказують вдячність Юрію Єлеві, який всебічно сприяв вирішенню даної проблеми. Багато роботи зроблено і начальником управління економічної політики та інвестицій, Борисом Карпусом, завдяки потугам якого до об’єднань неодноразово залучалися кошти з позабюджетних фондів. Об’єднання мешканців може здійснювати вплив на владні структури. Чи мали ми таку можливість за жеківщини? Звісно, що ні.
ЩОБ БУДИНОК ЖИВ ВІЧНО
- Це ви започаткували встановлення теплових лічильників у місті?
Р.В.: – І наша асоціація в тому числі. Річ у тім, що люди реально переплачують за недоотримані послуги обігріву помешкань. Тому ми вирішили обліковувати тепло, яке отримує кожен будинок: закупили і встановили лічильники, здійснюємо обслуговування і проводимо контроль. Нині уся встановлена апаратура окупилася і дозволяє мешканцям платити лише за те тепло, котре вони отримують. Були в нас цієї зими певні непорозуміння. Адже вийшло, що тариф зрівнявся для тих, в кого був тепловий лічильник, і тих, у будинках котрих його не було. Причиною тут стали сильні морози, яких давно уже у нас не було. Котельні давали більшу температуру, отже доводилося платити більші гроші. Зрештою, лічильники не гріють, а обліковують тепло, яке надходить. Проте мешканці будинків, де встановлені лічильники, забувають, що у минулі роки вони платити набагато менше від інших. Не платять вони за тепло і влітку. Я вважаю, що в нинішній ситуації, тобто при неврегульованості внутрішньо-будинкових мереж, недотриманні котельнями температурного графіку, використання теплових лічильників є економних рішенням для заощадження значних коштів мешканцями міста.
- Відомо, що ваша діяльність привернула до себе увагу чиновників з різних куточків України.
Р.В.: – Так. Цьому не слід дивуватися. Створення ОСББ є темою актуальною. Кожен непопулістський, скерований на результат чиновник це визнає. До нас приїжджали з різних міст України, аби переймати досвід діяльності об’єднань. Як депутату міськради мені було приємно, що ми таки вносимо свою лепту у створення іміджу Нововолинська як міста, котре й іншим задає темп у сфері покращення благоустрою та якості життя населення.
- Які казуси траплялися в роботі?
Р.В.: – Ну, наприклад, є в мене три будинки, які раніше треба було повністю відключати від водопостачання, аби зробити щось в будь-якій із їхніх квартир. Проривало колись стояк – з жеку приходили і залишали три будинки без води. Ми відновили схему, котра не функціонувала і тепер маємо змогу відключати кожен будинок, кожен стояк від водопостачання окремо. Зручніше стало людям? Безумовно. І така ситуація уже в дев’яти будинках із п’ятнадцяти. До кінця цього року ми проведемо заміну запірної арматури і в тих, що залишилися.
Зрештою, цьогоріч я найняв людину з будівельною освітою, котра склала нам дефектні акти по кожному будинку. Тепер ми маємо професійно обґрунтовану інформацію щодо того, коли треба проводити заміну покрівлі, плановий ремонт під’їзду чи фасаду, внутрішньо-будинкових мереж тощо. Можемо заздалегідь запланувати проведення тих чи інших робіт і люди про це знають. Адже жеки за роки існування будинків, які потім були передані нам, жодного разу капремонту не робили. Якщо ремонтували дах, то вибірково. Замінили кілька листів шиферу – на тому все. Треба було під’їзд ремонтувати, то вони дві-три сходових клітинки побілили – на тому все. Проте вічність за такого нехлюйства будинки не простоять! Щоби жити у цивілізованому світі – про нього треба, насамперед, дбати.
- Що плануєте зробити в майбутньому?
Р.В.: – Плануємо продовжити встановлення дитячих майданчиків на при будинкових територіях будинків, котрі входять в асоціацію. Я маю на увазі, безпечних майданчиків, щоб там могли діти гратися, аби не було травматизму. Також є думка утворити невеличкий сквер на місці пустиря біля будинків 5-ого мікрорайону. Зрештою, будемо й надалі працювати і вдосконалювати сферу побутового обслуговування населення. Тут варто зазначити, що тепер кожен мешканець відповідальний за те майно, котре є у його власності. Як ми про себе подбаємо – так і житимемо! Ми об’єдналися, щоб працювати, а тому досягнемо значних результатів.
Олександр Павлюк
джерело: г.«Наше місто» №12(692) від 25 березня 2010р. (м.Нововолинськ, Волинська обл.)